Кожен художник, знає, як важливо, коли при малюванні використовуєш гумку хорошої якості. Вона не залишає розводів на папері та дозволяє виправити невдалі лінії, не пошкоджуючи малюнок та папір. А чи замислювався хтось, із сучасних художників, як виправляли художники, у давнину, тоді, коли гумки ще не було, невдалі штрихи та лінії намальовані олівцем на папері.
Ну, звичайно,у давнину, напевне кожен художник мав свої секрети, але в основному, для таких цілей, використовували м’який хліб. Саме його, можна назвати, прообразом сучасної гумки. А коли ж з’явилися перші гумки? Не знаєте? Тоді розповім.
Історія звичайної гумки сягає 1615року. Саме у 1615 році відомий бандит та завойовник Хуан де Торквемада, описав побут індіанців, та умови в яких вони жили. В його описі розповідалось про дивовижне дерево – гевея, яке бразильські індіанці називали плачучим деревом. Він описував гевею, як струнке дерево з тонким листям. Саме по стволам листя, або тонким надрізам, просочувалась дивовижна рідина – білий сік, який мав властивості швидко застигати.
Першим, хто взагалі-то розповів про гевею, та її дивовижні властивості, був Антоніо Герера, який разом з Христофором Колумбом, був у його другій подорожі до Америки. Але Антоніо Герера тільки згадав про таку собі невідому, дивовижну рослину гевею, а от Хуан де Торквемада привіз до Мадриду застиглий сік гевеї.
Цей сік він привіз у вигляді застиглих м’ячиків, які підскакували при тому, коли їх кидали на землю чи підлогу. Причому вони підскакували дуже високо, чим дуже дивували та тішили жителів Мадриду. Такі якості цих м’ячиків легко зрозуміти, бо вони були виготовлені із білого соку гевеї, а це - справжній каучук, який має чудові пружні властивості. Але у ті часи, цього ніхто не знав.
Саме, як м’ячики, застиглий сік гевеї, використовували аж до 1738 року. У 1738 році застиглий сік гевеї, цей дивовижний матеріал, випадково потрапив до рук хіміка Джозефе Пристлі, який працював у Паризькій Академії наук.
Талановитий хімік, випадково, підмітив, що застиглий сік гевеї, може стирати сліди олівця на папері. Так і була винайдена гумка.
Дуже цікаво, що дивовижні властивості каучуку,більше ніхто не використовував і каучукова гумка, надовго, стала єдиним застосуванням соку гевеї. А шини для машин, калоші, плащі та різні речі із плачучого дерева, з’явилися набагато пізніше.
