| 
Середа, 03 квітня 2013

Світ мистецтва не має кордонів та рамок

Автор 
Оцініть матеріал!
(4 голосів)

Світ мистецтва не має кордонів та рамок. Не має обмежень. Ні за національною ознакою, ні статевою, ні за віковою. Творити може кожен. Цю тезу якнайяскравіше демонструють нам учасники виставки пленерних робіт  Київської дитячої Академії мистецтв «Тарасова хата на Пріорці», що 6 березня 2013 року була урочисто відкрита в приміщенні Меморіального музею «Хата на Пріорці».

 

Представлені роботи виконувалися під час пленерних занять на території музею.
Всю осінь студенти Академії щосуботи приїздили сюди працювати.
Діти мали змогу малювати чудові краєвиди, будиночок, де жив поет, виставкові зали, криницю, ліс, працюючи на свіжому повітрі. Коли стало холодно, почали працювати у приміщенні музею, старанно змальовуючи його експонати, улюблені куточки, постановочні інсталяції з предметів та одягу, які надали працівники музею. В рамках проведених пленерів було намальовано більше п’ятдесяти робіт, проте на виставці представлені лише 19. Роботи розміщені ідеально. Експозиції музею гарно відображені в їх живописних копіях, що вдало розміщено поряд. Цікаво стояти і спостерігати за плоским зображенням і реальністю. Будь-хто може прийти і сфотографувати експозицію музею, проте це не відтворить його атмосфери і не надасть такого ефекту, як живопис. Це є своєрідною  родзинкою цього заходу.

Роботи демонструють нам високу підготовку юних художників. Найменші діти, як наприклад Соломко Юлія, на своєму прикладі показують, що вік не має значення, вони малюють так само майстерно, як і їхні старші колеги. Усі роботи вдало поєднані не тільки тематикою та зображувальним рядом, а й кольоровою гаммою, що справляє враження спорідненості духу та настрою майстрів. Коли бачиш реальність та її зображення, можеш оцінити,  як воно змінюється (навіть у кольорі) в різну пору року, погоду чи годину дня. Хоч роботи й написані в ескізній манері, вони вражають своєю детальністю і водночас легкістю написання.

Талановиті діти з раннього віку з натхненням в душі прагнуть творити власні шедеври. Для багатьох з них ця виставка є значним кроком у досягненні великої мети – стати Художником, адже усіх їх поєднує ще й велика спрага до малювання. Кожен - це маленький всесвіт,  який він може показати через свої твори. Кожен - дуже цікава особистість. Нам пощастило познайомитись з деякими, а також взяти у них інтерв’ю.

Хотілось би відмітити роботи Юлії Соломко (8 років), найменшої художниці. Вона представила  роботи «Пленер на Пріорці» і «Натюрморт із гарбузами». Дівчинка малює з п’яти років,  за чотири роки навчання вона вже досягла великих успіхів. Її улюбленим матеріалом є масло. На питання, чому саме масло, Юля відповіла: «Тому, що це масло». Також любить писати олівцем, «тому що ним якось по-особливому подобається набирати тон». Надає перевагу пейзажам. Через це чекає на літо, бо тоді, за словами Юлі, зможе використовувати яскраві фарби. Приємно бачити дитину, що в цьому віці на запитання «Ким ти хочеш стати?» відповідає, що хоче бути художником. А ще приємніше бачити, що це не пусті слова, адже дівчинка робить усе, щоб її бажання збулися.

Не менше сподобалися відвідувачам і роботи Марії Нікіташ (9 років): «Молодий Тарас», «У садку біля хати» і «Дари осені». Марія любить писати покривними матеріалами, такими як гуаш і масло. В майбутньому хоче написати танки і Батьківщину-мати. «Я люблю реалістичне зображення без домислів», - такими словами дівчина відповіла на наше запитання про її стиль писання. Любить малювати свою подружку Юлю Соломко, з якою вони разом навчаються. Вона також мріє стати відомою українською художницею.

Дарія Коновалова (12 років) свій талант представила на виставці в роботах «На Пріорці» і «Сонячний ранок». Нам було цікаво, чому саме ці місцини зобразила художниця. Відповідь була дуже простою - юна художниця бажала зобразити колодязь, будинок, дерева і спокусливий сонячний день серед тієї холодної осені, якою писала це. Вона, як і подруги, зображає природу і в майбутньому планує  поїхати до Пущі Водиці, щоб зобразити тамтешній ліс і озера. ЇЇ улюбленим художником є Шишкін. Власне, хоч роботи і написані маслом, Дарія із задоволенням займатися графікою, а саме офортом та монотипією. Може через це вона і надає великої уваги деталізації. Сподіваємося, в майбутньому побачити її в рядах художників - гіперреалістів. У цьому вона дуже схожа з наступною юною художницею – Ганною Дроновою (12 років), котра представила роботи «Інтер’єр із кріслом» та «Інтер’єр з прялею та глечиками». Проте, на відміну від Дарії, вона однаково любить і графіку і живопис. Також  ліпить скульптуру  з глини. Серед усіх художників виділяє  Коровіна. За словами Ганни, вона обожнює писати картини, робить це лише через своє бажання творити, а про майбутнє художника поки не мріє.

Софія Булгакова (15 років) – одна з найстарших студентів академії, що взяли участь у виставці. Софія вже обрала майбутню спеціальність, з якою вона хоче пов’язати свій творчий шлях,  це - скульптура. Проте, дуже любить і писати маслом. На виставці вона представила роботу «Чайний столик», проявила фантазію і дещо додумала предмети  на столі. Софія розповіла нам про свою любов до мистецтва та живопису.

Підводячи підсумок, хотілось би сказати: як добре, що сучасні діти настільки приникаються мистецтвом і стають частиною його. Тим більше важливо, що існують організації, які підтримують юних художників. Ми сподіваємося, що Меморіальних музей «Хата на Пріорці» неодноразово відчинятиме двері для талановитих дітей і стане місцем їхнього натхнення.

Читати 2711 разів