| 
Четвер, 04 жовтня 2012

Виставка авторської ляльки ’’ В гостях у Тарасовій хаті ’’.

Оцініть матеріал!
(4 голосів)

Вже не вперше у приміщенні Меморіального музею  ’ ’Хата на Пріорці ’’ проходить виставка авторської ляльки.

На цей раз відвідувачам  виставки покажуть старовині ляльки із колекції музею. Це дивний ведмедик і ляльки, які вже засумували за гостями – ляльками та запросили до себе на гостини сучасні  авторські  ляльки, які створили:

 

Березенська Алла Микитівна -  нині пенсіонерка, та вічно молода душею майстриня, яка не втомлюється творити диво.

Паращук Тетяна Михайлівна  - керівник дизайн – студії, та закохану у ляльку учитель - майстер.

Мистецький  інститут художнього моделювання і дизайну імені Сальвадора Далі -  студенти,  які вже вправно створюють  свій казковий світ.

Мистецького коледжу художнього моделювання і дизайну – вихованці коледжу, які ще тільки навчаються створювати казку.

Дуже зворушливо,що у невеличкій хатині на Пріорці, яку колись вподобав великий Тарас Григорович Шевченко і провів в ній два тижні свого останнього візиту на Україну розмістилася казкова країна ляльок, яку представили декілька поколінь майстринь.

Найстарша з майстринь – Алла Микитівна розповідає, що народилася у страшному 1937 році, потім  у 1941році почалася війна  і ляльок у своєму дитинстві вона майже  не пам’ятає. Окрім одного випадку.

Це сталося у 1943 році, під час визволення Києва вона, разом із своєю бабусею та чотирма дітьми сиділи у сусідському льосі, ховаючись від бомбардування. Було дуже страшно, холодно, хотілося їсти і пити. Діти нищечком сиділи. Бабуня дрімала. Алла Микитівна була найстарша серед дітей. Вона розуміла,що треба якось втішити менших діточок, то й вирішила діяти.

Коли ховалися від бомбардування, хапали що тільки встигли із собою у льох. А бабуня під час наступу Радянських військ передбачливо надягла на себе всі спідниці водночас. Їх у неї було аж вісім. І це дув цілий скарб. В них вона і сховалася з дітьми у льосі. То коли бабуня задрімала, а діти зморилися від нестерпного денного  сидіння у тісно льосі, ще  тоді маленька Алла Микитівна обережно ножичком вирізала  маленькі клаптики тканини із п’яти суконь, що були на бабуні. Висотала з них нитки. Перев’язала тканину і зробила з неї п’ять ляльок. Яка то була втіха, яке то було щастя. З цими ляльками діти забули про голод, холод і бомбардування.

Це були перші ляльки які створила Алла Микитівна – незграбні, убогі але найдорожчі у її житті. А як вона, навколішках,  вимолювала бабусине вибачення, та латала спідниці…  і згадувати страшно. І було їй тоді лише шість років.

Потім навчання у школі, складне повоєнне життя, сім’я діти, онуки і якось було не до ляльок .А ж  раптом, у 2004 році, страшний недуг прикував Аллу Микитівну надовго до ліжка. І тут хвора, знесилена жінка згадала про ті воєнні часи, ті перші ляльки, які порятували її і чотирьох подружок від  Аду війни і вирішила зробити ляльку. З цього і почалось її фізичне відродження і повернення до життя.

Зараз у майстрині у колекції 80 ляльок. Техніка виготовлення проста. Каркас із дроту, синтапон , як наповнювач, а далі різні тканини, з яких і створюється лялька. Очі, ніс, губи вишиті нитками. Майстриня ніде ніколи не вчилася створювати ляльки.

У Паращук Тетяни Михайлівни зовсім інша історія. Вона народилася  у радянські часи. Закінчила школу, потім навчання у інституті та отримання фаху  вчителя математики.  Ляльок , у її житті було достатньо. Але як ті ляльки  вабили та кликали… що пані Тетяна  отримала ще другу дизайнерську освіту  і перетворила своє життя у суцільну казку. Зараз вона  викладає у Мистецькому  інституті художнього моделювання і дизайну імені Сальвадора Далі та у  Мистецькому коледжі художнього моделювання і дизайну у Києві. Працює з дітьми у гуртках, демонструє майстер – класи по  виготовленню української ляльки. Володіє різними техніками виготовлення, бере участь у виставках та конкурсах.

Так у  липні 2012 року  вона виборола  1 місце у 1У Міжнародному конкурсі  ’’Без границ’’  у номінації ’ ’Крик души ’’ за виготовлення авторської ляльки.

Зараз вона ділиться своїм досвідом із студентами, займається з ними у гуртках, привчає працювати та передає секрети майстерності.

На виставці ’’В гостях у Тарасовій хаті ’’, поруч з роботами майстрині роботи її учнів: студентів Мистецького  інституту художнього моделювання і дизайну імені Сальвадора Далі –  Мартиненко Яни і  Монайло Влади, Шукало Катерина;  вихованців Мистецького коледжу художнього моделювання і дизайну -  Шкларенко Даші, Мусяченко Марії, Городецької Ольги, Коротун Юлія. І вона впевнена,що кожна із дівчаток, створить свою, казкову історію.

Ось ми і нарахували чотири покоління,  майстрів, які закохані у ляльку. А всі ті, хто потрапляє на виставку можуть ознайомитись з ляльками  із колекції музею. Це старовині ляльки, які збирали працівники музею, аби передати нащадкам той дивовижний світ української ляльки.

На відкритті виставки 4 жовтня 2012 р. людно, адже казку люблять усі. Тут і діти , які знімають на мобільний телефон ляльок, які сподобались, і майстри, і всі хто полюбляє чарівний світ дитинства і казки.

Так на виставці побували сучасні українські письменниці Міла Іванцова  - філолог, письменник, журналіст, перекладач із Києва та Мирося Замойська ( яка друкує свої твори під псевдонім Дара Корній ) із Львова. Скаржаться на брак часу, адже кожна  поспішає на презентацію своєї нової  книжки, яка зараз проходить у  Києві, у рамках Міжнародного фестивалю  ’’ Книжковий Арсенал ’’. Пояснюють, що аж ніяк не могли відмовити собі в бажанні  побувати на виставці, помилуватися авторською лялькою та висловити своє захоплення майстринями. Дуже тішаться, що мистецтво авторської ляльки відроджується в Україні, що і демонструє вистава ’’В гостях у Тарасовій хаті ’’.

Виставка буде діяти до 4 листопада 2012р. Поспішайте відвідати. А для тих хто не зможе відвідати виставку пропонуємо наш фоторепортаж.

Читати 10941 разів